По ночах райтери проникали в депо…ну а вранці потяг виходив на лінію вже “забитим”! Граффіті стало мобільним, придбало швидкість.
У 1975 році поглядам публіки з’явилася “картина” розміром з вагон, роком пізніше - вже з цілий потяг! Самими ласими шматками вважалися старі плоскі вагони і потяги білого кольору. Самими незручними - бруклінськіє вагони, зроблені з гофрованої сталі. Проте справжні майстри своєї справи справлялися і з ними. Зрозуміло, адміністрації така активність райтерів встала упоперек горла.
Непросунутих обивателів - сіру масу - це мистецтво лякало. Творіння райтерів стали чимось на зразок попередження, загрози, що йде звідкись з глибини вулиць, з самого серця гетто. “Ми тепер всюди. Від нас не сховатися. Ваша система вийшла з під контролю”. Були прийняті жорсткі заходи, і у результаті, до 80м років граффери були “викинуті” з підземки. Але стиль продовжував розвиватися.

Як ні як а Графіті - важлива частина Хип-хоп культури →